Брови насупились, а осміх злетів з уст і ніби вилетів з хати.
Але він несподівано чомусь згадав сторожа Якова, як він розказував за виряджання Наркиса з школи, як вона сама проводила його до царини, згадав його осміх при тому оповіданні, згадав, що він чогось ніби засоромився й замовк.
Як не таїлась вона, але її очі сміялись і на губах перебігав осміх.
Осміх блищав на рожевих устах, виразно обведених навкруги.
— Спасибі тобі, моє серце кохане, що ти нас вітаєш , — промовила Кайдашиха до Мотрі, і знов на її уста прилинув осміх, а з словами неначе полилась патока з уст.
Спухне , — промовив безперечно, стримуючи осміх в розкішній сивій, аж позеленілій броді.
На устах осміх, трохи ніяковий, ніби ухо чує ще доси твердий глум села : — Гей, як баби заберуть кочерги, то мете і штани лишати !
Ронні обережно взяв його двома пальцями і осміх нувся, витягнувши губи, наче смоктав цукерку.
Осміх з’являвся на губах їхніх, але то був осміх, що загине разом з красунями.