Осяяний променями сонця, що підіймалось над обрієм, здавалося, ще більший, ніж доти, стояв і стріпував гривою, наче ніхто її не обстригав , — Аслан.
А в самої перед очима стояв батьківський дім, осяяний осіннім золотавим сонцем, весь у золоті листя, у золотій тузі.
Вона підвелася, торкнулася пальцями кота і подивилася у сад, осяяний весняним сонцем.
Стіл, біля якого сиділо вісьмох високих духовників побіч знатніших. огнищан, був осяяний повагою, належною галицькому архиєрею Косьмі і його гостю, владиці Перемишля.
Ротмістр мовчки пішов був слідом за нею, але в великій кімнаті, повній щенят усяких мастей та пород, опинився в задумі і враз, наче осяяний думкою з неба, ляснув себе долонею по вузенькому чолі й вигукнув : — Ні, друже мій, цього не буде !
— сказав він зненацька, ніби осяяний новою ідеєю.
Позаду пасажирів, наче гора, здіймався масив палуби, осяяний тисячами вогнів, з широкою темною смугою капітанського містка.
Ніколи ще я не була так близько до смерті, і серед пошматованих спогадів про дім і матір, притулок і Флобастера знову проступило обличчя Луара — закинуте на подушці обличчя, світ, осяяний сонцем …
І гетьман один на всю Україну — кумів покровитель, тато козачий, милістю Божою осяяний Петро Дорофійович Дорошенко.
Цієї миті судовий лікар, осяяний блискавичною ідеєю, підводиться й переможно проголошує: