Вони сердито оберталися до нього з усіх боків; гострі стусани ліктями під ребра примусили його очутитися.
щі кров’ю підлита" (Панас Мирний), «очуматися»: «Очумався я від того, що дзюрчала вода» (Ю. Яновський), «очутитися»: «Нарешті Кобзар очутився» (С. Журахович).
Може, чийсь голосний вигук змусив мене очутитися чи застеріг внутрішній голос, аби не спікся з незвички.