— Навіть не думай пакостити , — прошепотів Ґешер , — або я відірву тобі твої гарнюні іграшки й запхаю в дупцю.
Однак сама думка про те, що руда бестія буде жити й дихати, зловтішатися й пакостити, здавалася Бертонові нестерпною.
Егоїстичний юнак не виправився, він просто став ще хитріший і затямив, що пакостити слід не щодня, а тільки в зручну мить.
Але диявол, що завжди заздрить рабам Божим, почав і там святому пакостити: господаря місця того, на ім'я Геласій, збунтував проти святого.