— Не гадаю, щоб велика паня за нього пішла, бо хто таке Павло Іванович Тетеря?
Була це хрестна Ясинина мати, бояриня Гуровичка, паня Василиса.
Ми сиділи в розкішному номері Паня на борту «Династії Тан» із шовковим драпіруванням, багатими меблями, інкрустованими перламутром, густим від тютюнового диму люльки Чуня повітрям і огидними маленькими сигарами Паня.
Коли б не вона, то може б наша паня уже біля сестри і мачухи сиділа.
Все горда, пишна, рішуча, все велика паня, що звикла не слухати, а приказувати, як плакала, то плакала страшно.
— Кажуть, що опівночі по гетьмановім палацу на Гончарівці біла паня ходить.
Кинув його аж геть, а сам за нагайку, знай коня паня, знай паня …