А паразити, оскільки ми знаємо, не живуть у безлюдному просторі.
Паразити за своєю поведінкою, віруси входять до організму й нападають на клітину-госпо — даря в процесі так званої адсорбції.
Райх на те сказав : — Якщо паразити перебувають між тобою й джерелом, то вони, мабуть, так чи інакше заважають тобі, стоять на перешкоді.
Під корою, в тканинах дерева, поселяються збудники раку — грибки-паразити.
В дерев’яній стелі, у стовпах, в нарах розмножувалися паразити-блощиці, яких було страшенно багато.
Я звернувся до Голкрофта : — Тобі не здається, що там є паразити?
Вони пересуваються до льохів у долішні поверхи, закопуються в нори й щілини, підлі паразити?
Вони побудовані на логіці, починаючи від, здавалося б, важкого питання: чому паразити бояться відкритого космосу?
Американський еколог Юджин Одум писав про міста: «Наші великі міста — лише паразити на біосфері, якщо розглядати їх, виходячи з потреб людини в ресурсах життєзабезпечення, тобто потреби в повітрі, воді, паливі та їжі.
Я запропонував піти спати і пояснив Райхові, що паразити мають меншу силу над добре спочилим мозком.