Івіш знову почала перебирати пасма своїх кіс, її лице набрало виразу дурнуватої упертости.
Довгі пасма чорних кіс, мов мертві гадюки, тихо зсувались по плечах додолу і лягали на землі дивними покосами.
— Два місяці тому тут з’явились перші кратери вулканів, а сьогодні над узбережжям уже височать могутні пасма гір !
Пасма сивіючого волосся спадали на лоба, і він то відкидав їх назад неспокійним рухом руки, то енергійно пригладжував невелику лопатоподібну борідку.
Сліпучі пасма полум’я звихрилися високо в небо, освітлюючи червоним світлом нічне море.
Сонце причаїлося десь за швидкими хмарами й далеко на півдні, над обрієм, спустило пасма дзвінко натягнутих струн.
Мотоко заперечливо хитнула головою, і розпущені пасма її прямого волосся загойдалися на щоках.
Він здавався неймовірно великим і якимсь несамовитим: довгі пасма кошлатого чорного волосся й бороди закривали йому обличчя, долоні були здоровенні, наче накривки сміттєвих бачків, а ноги у шкіряних чоботях скидалися на дельфінів.