А моя, виявляється, прийняла на себе увесь тягар мого тіла (п’ять футів одинадцять дюймів), яке гепнулося з усієї сили на персть земну.
Грім гримить, криштальні роси ринуть з хмар на персть тверду.
Про цей корінь і Ісайя: «Корінь їх як персть (земля) буде».
Багно, пролежавши якийсь час, або ж висохне й обтруситься, або перетвориться «на персть «і зникне в землі.
Море за бортом перетворилося на м’яку сіру персть, схожу радше на попіл, аніж на пісок.
Хто прознав, що я існую, персть топчу іще ногою ?"