— Але ж якщо ваше песеня отруїлося консервованим м’ясом , — сердито мовив Кост , — то це не має нічого спільного з грабунком.
— Те мале песеня здалося би покарати як належить, бо її так і не досмажили до кінця.
І Гапка мусила щезнути: отак змаліла, зіщулилася, вискалилася, як побите песеня, блиснула порожніми оченятами і бічком-бічком подалася додому, несмачно облизуючись, адже й цього разу спіймала облизня.