Рука його звикла хапати й душити, тому жест, який повинен був означати пещення, залишив на моїх грудях п’ять пальців-синців.
І тоді клепки побожності, молитовності, пещення були б на місці, і на них дозволено було б іще трошки потримати золотий обруч.
Після пещення, вона випивала чашку цейлонського чаю і йшла спати до «жіночої кімнатки».
Вона відповідала на його пещення з тваринною люттю, у якій не було ні грама щирої пристрасті.
Взяв Антона за плече; його дотик був, як пещення гігантського богомола:
— а підволочилася, ледь не крадькома, з винувато підібганим хвостом, ніби замість ласкавого пещення по голові очікувала на удар (яких вона ніколи не отримувала).
Однак часто пещення батькового приятеля, дядька, кузена, не кажучи вже про дідуся й батька, зовсім не такі безневинні, як здається матерям.