Він повернувся лицем у другий бік, за сонцем: глибінь щезла, брід плиткий, як був.
Що в ньому, зрештою, немає отого малого й круглого, яке збирає єство і кріпить його; що він плиткий, як ця сутінь, і варто тільки докласти волі - і його таки навіки не стане.
Тоді сіла на пригорбок, звісила ноги у плиткий рівець і роззулася.
— Елізабет склала долоню і кількома словами перетворила її на плиткий срібний ківшик із водою.
Той плиткий, напівсформовании вовк сумно дивився на мене гарними, боязкими очима.