Синоніми до слова Пломінь

Він викинув з думки полісмена, бо в грудях його знову спалахнув священний пломінь спортивного завзяття.

Як пломінь палає, бо вітер його не колише, Так йоґин живе, увесь йозі себе присвятивши.

О вільний пломінь уз рушителю О пал Що схочу те й задму О згубо логомаха В своєї смерті муть і славу я б попав Як у вертку мішень мальованого птаха

Усе це додало їм сміливості, спалахнув пломінь кохан ня; вони почали сперечатися, хто з них міцніше кохає, і присягали на вірність.

Йому спало на думку, що Матьє бажав її, й у ньому сяйнув короткий пломінь утіхи: наче він трохи вже й помстився за себе.

Пломінь нещадного кохання, поки він слабенький, огріває нас спершу легким теплом, а потім, поступово підсилюючись знайомством, спалахує пожежею і тоді повністю спопеляє людину.

Хор Кохання давнє впало, смертю зжерте, Натомість юний пломінь запалав; Ладен за першу він любов померти, Та над усе Джульєтту покохав.

Відкіля ця динамічна постать, палючий пломінь очей і гартовані, блискучі, як лезо кинджала, слова?

Діву, яка не була В шлюбі й мужа не знала, З дому Евріта, з Ехалії, Кіпріда владна погнала ген, Мов німфу тремтливу, незайману Чи вакханку , — на тлі димів, Де пломінь гуляв із смертю , — Сину Алкмени дала за жону …