Ми розляглися і перепливли на той бік на піщаний острівець, де за великим кущем верболозу лежала ота гнила, зношена, як старий черевик, нічия плоскодонка, з якої ми думали зробити, але так і не зробили підводного човна і на якій тонув Ява.
Ніколи ще наша плоскодонка так не мчала, як на цей раз.
Погожої днини це судно стояло на якорі в безпечній гавані, коли рибальська плоскодонка, напхана вибухівкою і керована двома терористами, поволі пройшла через гавань і вибухнула, вдарившись у корпус корабля.
Широка, майже квадратова плоскодонка ляскала по морю лопатями бортових коліс.
Уже пішли бандити нагору, уже заклепали копита, уже сколихнулися, поширилися смуги світанку, уже плоскодонка, підбита хвилею, ворухнулася, зітхнула і попливла услід за своїм господарем, а Варчук іще не виходив із прибережних кущів.
На воді була тільки ота благенька гнила плоскодонка, з якої ми підводного човна зробити хотіли.
А через певний час гойднулися кущі біля низького, мабуть, болотистого берега, і на хвилі загойдався широкий, опецькуватий човен плоскодонка.
Затокою біля купальні пливла плоскодонка, в ній стояв високий чоловік і грав на скрипці.
Човен-плоскодонка, черпаючи облавками воду, рушила до острова.
Поряд зі сценою, на водах озера гойдались два пластикові козацькі човни та стара, облуплена з усіх боків плоскодонка, усі готові покатати охочих по спокійній воді.