Лель — дохристиянський бог любові взагалі, і бог побрання.
Чин побрання — найвеселіший час у житті людини, тому й назву одержав — весілля.
Сватання — окремий стародавній обряд, в якому відбилися давні способи побрання, про що розповідаю в останньому розділі цієї праці.
Треба зазначити, що в перші віки Християнства по всій Европі довго не було якогось Чину побрання, і Чин Вінчання з’явився значно пізніше , — побрання робилося простою про те заявою.
І так справді було: побрання справлялося гучно й весело (весело з підпитку), чому це побрання віддавна й одержало в нас назву «Весілля».
В нашому сучасному весільному обряді є ясні вказівки на стародавні способи побрання.
І на ці обряди ще й тепер дивляться, як на істотну, найголовнішу частину побрання, без чого дівчина не може стати чиєюсь «законною» жінкою.