За таке варто його поважати , — сказала молода медсестра Адаті, злегка нахиливши вбік голову.
— Державцю, я можу відчувати жаль, коли падає велич, але не можу поважати того, хто сам себе ганьбить !
Про це пишуть романи, поеми, але отак, кількома словами … Вона тебе любить, а таке треба поважати.
— Коли вона буде нас поважати та не вередуватиме, то я сама наварю їй і кави, й чаю.
Ну, бо справді - якщо ми вийшли з зоопарку, то хто ж ми такі, щоб нас поважати?
Мені сподобався їхній задум, проте Ігорю я сказав, щоб він викинув із голови дурниці - виховательку слід поважати.
І Єву-Лотту також стали поважати — а вже годі й казати про те, що обидва намірялись одружитися з нею.
Дитино моя, позбав мене нещастя бути свідком твоєї нездатності поважати свого супутника життя.
З-за такого сина і матері честь: «богослова родшую» як не поважати?
Тебе особисто не буду, можеш спокійно поважати класного пацана …