Ще чуючи цей відзвук, повен праведного обурення, я увійшов до кімнати й задихнувся: в ній нікого не було.
Він побачив, що до нього простує представник профспілки бульдозеристів, простягнувся в калюжі на повен зріст і заплющив очі.
Нарешті я трохи оговтався, зібрався з духом і, звівшись на повен зріст, став обмацувати ляду пальцями, шукаючи в ній розколину або шпарку.
Просторий актовий зал колишнього церковнопарафіяльного училища, збудованого на околиці, був повен людей.
Цей також, видно, як у нас кажуть, добру чару випив.
Лихо, що він з ними скоїв ! їх жаліли б вороги — Розбивав лоби лобами, бив і нищив до ноги, Канчуком навпіл панахав, повен гнівної снаги.
Лют Пугачич дивився на повну чару перед собою, й Боримисл, який сидів поруч нього, аж подих затамував.
Потворністю повен, як стільник медом, та ще й смердить, наче сто чортів !
— Так-от, значить, повен-повнісінький театр отборної публіки.