— Е ні, пробачте, Павле Петровичу , — рап том підвівся професор Данилевський — ви сокий, ставний, повнотілий чоловік.
До юного Олеся вийшов з-за масивного стола повнотілий чоловік, старезний як світ — мабуть, мав літ за вісімдесят п’ять !
На одній спав підвахтовий матрос — рожевощокий, повнотілий хлопець, другу зайняв Толстиков.
Повнотілий клієнт нс без гордощів випнув груди і дістав з кишені пальто брудну, пожмакану газету.