Напружившись, він намагався почути й зрозуміти те невловиме, та між ним і шепотом лежала груба повстина.
Підлогу покривала цеглиста повстина, а на ній там і сям розстелено було шовкові перські килимці з довгими торочками.
Куш-тенгрі з голосним шерехом відсунув полог, блякле вечірнє світло увійшло в намет, у кутку слабко засвітилася біла повстина — і струнке тіло на ній, завдовжки приблизно як Вовча Мітла.
Справді, всі ветхі зав’язки юрти загрозливо тріщало, повстина раз у раз лопотіла по кістяку.
Здригається ліс гіллястих рогів, розривається повстина оленячих спин.