Вчорашні селюки мов несамовиті влітали в окопи, кололи сторопілих від переляку ворогів, а якщо вже били, то не гірше, ніж дома на храм чи в сутичках села із селом.
Людей хмара до храму суне, і храм — не збрехав Троянов — величний, високий.
Друге пришестя — це пришестя людини, це момент, коли людство нарешті збудує храм свого розуму.
— Мислю поставити храм у городі Києві в ім'я Богородиці, щоб слава про нього йшла по всій Русі.
Він живе тут же, в теремі, внизу, бо небезпечно християнському священику бути там, де його храм , — біля ручая на Подолі.
Але й того досить, щоб весь храм смутком, як хмарою, вповився, хмарою, з котрої сльози дощем накрапали.
Тимчасовий храм, збудований для неї, стояв порожній.
Це людина, що натрапила на стежку до таємного храму і не пішла нею; може, вона навіть бачила той храм, але силкується себе переконати, що то їй блиснуло крізь листя марево.
Сьогодні ігуменові здавалося, що зраджує не лише самого себе, свій гордий характер, мудрість, набуту з життя і книг, а й також зраджує храм, ним збудований.