Коли Сіддхартха прокинувся, за прочиненими дверима хижі вже мерехтіла бліда річка, а в лісі глухо і тужно лунав совиний погук.
— Сей погук він пам’ятав ще з дитинства, хоча за спливлих одинадцять літ устиг позабувати безліч рідних слів.
Навіть погук «Хай постане !» вдруге не розлучить нас !
Його слуга підхопив погук з юрби, і люди гукнули хвалу.
Палав ще кутик мозку, на грудях постогнували рани — це був солодкий і теплий біль , — десь глибоко в ночі почувся розпачливий погук птаха.
Буде синій сутінок — думки твої безвідрадні, буде палати сонце — надія твоя невичерпна, буде сходити місяць — погук твій та молитва !
Нарешті, перед самим досвітком, коли ми вже збиралися лягати спати, вчулися кроки і погук вартового біля воріт нашого краалю.
Через весь дім знову пронісся владний і різкий погук, і Галя схопила ватяний тампон, щоб запудрити собі обличчя і загасити на ньому незвичне світло.