Сказавши це, вона усвідомила, що великі срібні простори — це насправді пісок, який вкриває морське дно, а різноманітні темніші або світліші плями — це ніякі не тіні й полиски сонця на поверхні моря, а різні речі на його дні.
Довгі коси водорослів коливались у сонячному мареві чистої води, ховаючи у пасмах срібні полиски риб та сині спини русалок.
У ній погрозливо спалахували різноколірні полиски.
На кипарисах згасли останні лілові полиски, й сад засріблився від місячного серпа.
Вони бігли над озером, під важкими хмарами, і багряні полиски вогнів тривожно освітлювали їхні обличчя.
На півкулі маренового в чорну цятку панцира лищали неозорі хітинові полиски.
Полиски світла вигравали на пластмасових деталях, надаючи їм недоречного святкового вигляду.
Одначе ніч уже добігала кінця, зорі блідли, і на всіх навколишніх пагорбах жевріли також золотаві та рожеві полиски — можливо, від пожежі, а можливо, від близького світання.
Далеко на півночі бовваніли гостроверхі білі гори, а на півдні Гед спостеріг мерехтливі полиски моря.
Вікно виходило на захід, на дивні краєвиди Нарнії, і Джилл бачила, як останні червонясті полиски спадню все ще вигравали за далекими горами.