Зате коли об’явилася на подвір' ї, а згодом і біля доні мати Людомила, мусила слухати та й слухати нарікання та попрікання.
Гудима більше радився з князем, аніж попрікав його за те, що коїться у слов’янських ратях, а князь чув насамперед їх, попрікання, і не знав, що сказати полянському привідці.
І таке піде срамословіє, такі попрікання , — поки бороду собі не заплюють, не угамуються.