Синоніми до слова Попілець

Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю , — стане початком тоді мій кінець.

— Закинув змій до темниці, та й не знаю, чи ще живі, чи, може, на попілець потрухли.

А тут таке лихо скоїлося: в матері очей як не було, тілько один попілець посипався !

Лише метався по стінах і стелі, поблискуючи пекельними зубами і пожираючи списані папери, вогонь, а з нього викублювався темний попілець.

Василь робить з них попілець і сипле його до чобіт.

Василь перевів розмову до землі; книжечку з хатою Шевченка обережно згорнув, поклав у капшук і за іскрами городнього тютюну несміло кашлянув, оббив попілець цигарки:

«Доки люд збіжиться, хата згорить, а з колосків хіба що попілець лишиться в коробці …

А чи у чистому степу спалити І попілець по вітру пустити?

Засміялась дівчина бузкова і обсипалась, мов попілець.

Легенький попілець, підхоплений силою вогню, злітав догори та розходився навколо.