— Ох, ти повинен обминати мене, я порохно, труп , — сказала гробовим шепотом.
Все те давно зотліло, перетрухло, зацвіло мохом і грибами, розсипалося на жовте або на зелено-руде порохно.
Мені досить пройти близько від цієї зброї, і вона вся розсиплеться на порохно.
Та ж я суха стружка, кістки трухляві, порохно …
— Ще від дідової хати вітер не розвіяв порохно !. .
Але те порохно ледве володало ногами і все-таки животіло, на Меласине лихо.
Що буде — те й буде, й вона заплющується, припавши губами до землі, вдихаючи давке порохно.
Так що Боршніцовій, старій бабезі, має бути добряче за шістдесят років, дивно, що ще на порохно не розсипалася.
— Яких двадцять метрів уліво, інад головою світить порохно.