Полковник Мелчетт на вигляд був запальний і мав звичку посмикувати коротенькі свої руді вуса.
Він обвів соски великими пальцями, стиснув їх між великими та вказівними, почав потрошку посмикувати, спершу легенько, тоді наполегливіше, аж доки соски в неї не затвердли та не замлоїли.
Він обвів соски великими пальцями, стиснув їх між великими та вказівними, почав потрошку посмикувати, спершу легенько, тоді наполегливіше, аж доки соски в неї не затверділи та не замлоїли.
Мені не лишалося нічого іншого, як дотримуватися свого давнього правила — легенько, непомітно посмикувати нитки.
Тоді Пенкроф став потроху посмикувати — і наживка заворушилася, ніби черви були ще живими.
Він не відповів і, не перестаючи посмикувати головою, фальшиво й високо затягнув: