— Я буду там жити, я буду вам пособляти , — тільки візьміть мене !
Добре було б пособляти собі палицею, але Володимир заповзявся обходитися без неї, тому йшов, і піт краплисте обсівав йому чоло.
Торін, звісно, не міг не погодитися з гобітом, тож, постогнавши ще трохи, підвівся на ноги і, як міг, став пособляти Злоткінсові.
— Мудро кажуть ті, хто не радить єднатися з християнами, бо не благословив би Аллах такої спілки, але пособляти християнам руйнувати й вигубляти їхніх же братів християн, це діло цілком угодне Аллахові.
І вже тоді, як розсердиться баба за брехню, то вже й пособляти не хоче, ніяк не хоче !
І все як підеш до неї, то й не думай нічого брехати, бо однак вона вгада, що брешеш , — тоді вже й пособляти не схоче.
Пізно, пізно тепер Іван побачив, що йому не треба було слухатись Панаса, не треба було змагатися за землю , — бо тут Грицькова правда була , — а найбільше не треба було тієї ночі йти до Грицька й пособляти Панасові.
— Тому, що я так тебе зненавиділа, що не хотіла пособляти твоєму щастю.
Цілу оту сцену бачила Ліза через вікно, і коли дійшло до умлівання, кинулася на вулицю, підбігла до зворушливої ґрупи й почала пособляти Юлії Карлівні приводити до памяті Марію Федорівну.
І вже як підеш до неї, то й не думай нічого брехати, бо однак вона вгада, що брешеш , — тоді вже й пособляти не схоче !" (Твори, вид.