А вже у вересні він уперше в українській історії очолює представницьке посольство, що виїхало до Москви для укладення договору з царем.
У середині липня з Варшави повернулося посольство М. Булиги, яке мало лист Міхала Корибута до гетьмана Ханенка.
Для контролю за виконанням своїх вимог до королівської резиденції вирушило козацьке посольство на чолі з полковником З. Іскрою.
Нажаль, посольство прийшло запізно — цісар уже був заручений і посли мусіли вертатися «сумні», хоча щедро обдаровані.
З Москви в Україну було направлено посольство на чолі з Григорієм Унковським — для вивчення ситуації.
Опівдні з Альми, з посольського стану, прибуло московське посольство.
Наприкінці літа в Січ прибуло російське посольство, яке простувало в Бахчисарай для укладання миру з турками й татарами.
Зрозумійте ж, професоре: посольство має своїх справ — по самісіньку зав’язку, висловлюючись недипломатично …
Це посольство не можна назвати вдалим (хіба що сам Опара одержав від короля ряд маєтнос ‑ тей), адже більшість прохань та вимог українського уряду так і не були виконані польською стороною.
І результат не забарився: нині у Варшаві готується посольство до Бахчисарая.