Натомість я взявся писати без упину ось за цим столом, не відволікаючись, щораз потрошку перекушуючи, щоправда, п’ючи без міри.
А Стара Мамка усе жила собі, потрошку плела щось із ниток і розповідала казки.
— Тереза ось у чоловіка свого, купця краківського, потрошку тягала, коли її забагато набиралося; тому й справи в нього йшли добре — адже купцеві од зайвої совісті - тільки збитки.
Відкривай планету, називай її власним іменем, визначай фізичні характеристики, бийся зі страховиськами, коли вони тобі трапляться, вступай у контакти, коли буде з ким, робінзонь потрошку, коли нікого не виявиш …
Тиждень отак сидять, потрошку п’ють, бесідують, співають, плачуть …
— Чом би і справді не накинути , — обізвався отець Мельхиседек , — тільки коли накидати, то треба накидати потрошку, по шагу, потім по гривні, щоб часом парафіяни не спротивились.
Таїсина халупка потрошку перероблювалась в дорогу ікру, балики, міноги, лікери та вина.
Ото й помирились, живуть та потрошку ті гроші тратять.
Вона потрошку привчилася бавитися в цю «гру в радість», ще й, здавалося, робила певні успіхи.