Ви обожнили в ній мозок; мозок, а не код — потішний недогляд, який випливав з невігластва.
Повернувшись додому, він розповів жінці про один випадок на дорозі, який, на його думку, був досить потішний, щоб переповісти ще раз.
Девені завагався, однак Госкінз (знову той поблажливо-потішний вираз на його обличчі) сказав : — Гаразд, скажіть їй.
Чоловічок уже зовсім виліз із дірки, такий собі потішний карлик, ретельно затулив дошку, по тому обсмикнув одежу й побіг до патріарха.
Розповівши про потішний «шлюб» поета й циганки, автор роману переходить до докладного опису собору Паризької Богоматері та самого середньовічного Парижа.
Я спав у затінку його члена, який час від часу падав мені на очі, та ще інколи, прокидаючись уранці, я примічав, що моє чоло прикрашав масивний і страх потішний брунатний ріг.
Це може бути, наприклад, старий і трохи потішний професор.
Скидається на те, ніби якийсь дотепник утнув потішний жарт, накинувши двом різним мовам однаковий фонд іншомовних слів, що походять головно з греки, латини й молодших західноєвропейських мов.