— Чому , — спитав він , — вам усім здається, що людина з Південного району — це обов’язково похітливий недоумок?
На панича або на марнотрата Скидається той корабель ошатний, Що з рідної затоки випливає, Коли його цілує і голубить Солодкий, похітливий вітерець !
Але все-ж таки цього вечора я прихильно дивлюсь на похітливий вигин підборів.