Д." Почерк жіночий, писано гострим пером, але адресу виводили або іншим пером, або іншою рукою.
Хто саме, він здогадувався, бо на оголошенні почерк був учительський, із нахилом.
Рутковський збагнув усе одразу: Богдан і Йосип … Їхній почерк.
Хоча б золоту кадильничку, яка ще пахне амброю …" Речення було незакінчене, без підпису, почерк Тикачеві незнайомий.
Бобові почерк видався до біса знайомим, аж від хвилювання перехопило подих.
І знов той самий почерк — велика ставка на невдаху, аби взяти найбільший коефіцієнт.
Она же, мразь, только что свой почерк показала, ммєтод, как мужіков давіть !
— Мій почерк справді вишуканий і педантичний , — нахабно посміхається Філіп.
На аркушику, в якому був порошок , — почерк Думчева !