— Ах, дурнику ти малий, а пощо ж питаєшся мене, коли не хочеш розуміти?
Пощо мусить лягати в яму разом із мертвим можем ні в чім не винна жона?
Пощо ж нам гаятися, якої ще більшої наруги дожидатися?
Їхнім ханам сказав Віщий Радогост: «Пощо вторгнулися на землі внуків Дажбожих?
Пощо великі кошти віддаєм ціНа розкіш нетривалого житла, Щоб хробаки, пишноти спадкоємці, Добро твоє сточили все дотла?
А може то був його шанс ступити на істину стезю, може то мала бути його відповідь на почуте в печерах : — Пощо ти прийшов знову сюди, Мирку?
А я нічого їй не пояснював , — пощо розбурхувати такі приємні житейські води?
Пощо ждати жінкам з освітою аж на якісь вищі заклади наукові?
Старий почухав бороду зі споду, зітхнув і визнав : — Пощо допитуєш?
Воно, може, й дивно комусь здається, але пощо ж такій шановній особі герцювати, як молодому козарлюці, на баскому коні?