Перед самою смертю сталася з ним ще одна придибенція, що яса про неї обійшла весь район.
Отака-то придибенція, як каже тато Сашка Цигана Павло Максимович, трапилася з ними вчора.
Щоправда, тут така придибенція трапилася з трьома козловськими новачками.
Проте вся ота трагікомічна придибенція на фіні ші виявилася й справді аж до смішного банальною … Щойно він через якийсь тиждень з’явився в редакції впорожні, без жодного рядка, ніхто його ні про що не запитав.
Хоч була, як біг я в Спілку, придибенція така: у метро, як у копилку, опустив я п’ятака.
Його, по правді кажучи, придибенція з миролюбним вовком не цікавила, високий гість уже мав би сидіти в ювілейному застіллі, а його — ні слуху, ні духу.