А тепер послухайте, яка дивна приключка сталася сімсот років тому на одній з вулиць Відня.
Не вспіло одно гаразд забутися — друга приключка приключилася, котра обізвалась на всім останнім житті Чіпчинім.
Та ж недалеко від Матрьонки сталась приключка: побили коні сани, затримка в ближньому селі годин на дві.
Вчений святого письма не взяв, і це була б добра приключка для розправи.
Знайшлась якась слушна приключка і Скавутишина провели крізь комору, щоб він зміг кинути оком на засіки.
Оскільки, як каже Арістотель у «Категоріях», «сумніватися в окремих випадках корисно», через те одна пам’ятна приключка не дає мені спокою.
— Можу тобі пошепки сказати, братику: крадіжка це тільки приключка.
— Така-то з нашим Миколкою приключка вийшла, братове …
Ось така, значить, приключка-пеня лучилася з Тарасом !
Була торік тут приключка страшна: Шубовснув пан один і старшина.