Умить забуто прикрість із господинею, сумні думки.
— Яка прикрість , — поспівчував той самий Тиріон Ланістер, який їх озброїв.
Вся прикрість його на ній зосереджувалась, і він, може, вдарив би її, коли б вона надумала сперечатись.
Луар відчув не те щоб прикрість — так, розчарування.
Для мене це була велика прикрість, бо ж я завжди був серед людей.
Бажаючи бути приємним, не схиб — замість задоволення дістанеш прикрість.
На смерканні наповзла хмара, але, на превелику прикрість нам, пройшла, так і не пролившись дощем.
— Куме , — сказала вона , — у вас, мабуть, якась прикрість.
Тільки яка прикрість: будівництво закінчилося лише годину тому, а ви зі своїми демонтажниками вже тут !
Можливо, це остання прикрість, зв’язана з вашим колишнім компаньйоном.