— Якщо ви йдете до будинку полковника Бішопа, я пройдуся трохи з вами, докторе , — сказав Вакер, присадкуватий, товстий чоловік років сорока п’яти, з одвислими щоками і вицвілими блакитними очима.
Коло письмового столу сидів гладкий, присадкуватий чоловік із жаб’ячим обличчям.
То був присадкуватий метушливий чоловічок з поважним обличчям.
У цю хвилину двері відчинились — і до кімнати ввійшов трохи незграбний присадкуватий хлопчина з кучмою каштанового волосся на голові і непропорційно великими руками й ногами.
А присадкуватий Семен Крук не попускав нічого, лиш ішов ззаду й не обзивався.
У воротах з’явився присадкуватий кремезний гобіт з круглим червоним обличчям.
До нього прямував присадкуватий, мордастий енкаведешник з револьвером у руці.
Присадкуватий з розгубленим виразом на обличчі стояв, втупившись очима в машину, ніщо його, здавалось, не обходило.
Тепер це був присадкуватий мідяно-червоний півень з довгим, ще мало закрученим, хвостом, великим гребінцем та напрочуд мелодійним голосом.
Серед барвистої зелені стояв сірий присадкуватий будинок у стилі епохи Тюдорів, нижню частину його густо обвивав плющ.