Мала вона тим заростом ще більше причаровувати до себе падишаха.
Але тон голосу став інший , — спокійніший, розважніший, навіть трохи такий, яким вона вміла причаровувати.
Люди казали, що він справді вміє причаровувати мустангів, і ті слухались його, наче діти, й виконували під ним найдивовижніші штуки.
— Не буду хвалитися, Гаррі, але я завжди вмів причаровувати потрібних мені людей.
— І крім того, має певний талант причаровувати старих.
Від них вона довідалася, що читати їх учать не для одного молитовника, а й ще для дечого, що найвище щастя для добре вихованої панночки — носити якнайвищий станик і причаровувати кавалєрів.