Ліворуч від нього стояла розгнівана, хоч і винувата, дружина, праворуч — насідав причепливий архітектор.
Сміливий, як козак запорожець, трохи причепливий, як москаль, він мав надзвичайний дар розмови й оповідання.
Причепливий професіоналізм, котрого він гнав, мов надокучливого гедзя.
Може, це в мене ідея-фікс, причепливий стан, і мені треба лікуватися?
І якийсь важко дихаючий, причепливий, кароокий самець не буде відволікати мене від роботи.
Якщо и було для нього щось неприємніше, ніж непрошений товариш, так то був оцей причепливий братусь, який страшенно діяв йому на нерви.
— Товариші в нас його любили за веселу вдачу, хоч він і причепливий, та аж в' їдливий з своїми жартами, але не вважали на його як на поважну, статковиту людину, з котрою можна всмак побалакать про якісь поважні справи.