Чогось та думка не випадала в його з голови, надокучала йому, хоч він і силкувався проганяти її геть від себе.
Тепер уже мене старенька мати Не буде мовчки з дому проганяти.
Та коли вона кинулася мене проганяти, хоч я й сам збирався сумирно покинути будинок, у неї, на лихо, стався серцевий напад, і згодом вона померла.
Нам і старий півень не завадив би, щоб проганяти ночі.
Таким чином, Нао міг уже підтримувати полум’я і проганяти темряву.
Що, коли їхня мораль велить проганяти непроханих гостей?
Якшьо пан заборонить проганяти товар через скарбове толока, то їм нікуди буде й ж хати випхнутись.
Мовляв, дочка була недужа, вона померла б і сама, він уклінно просить не проганяти його з поста.
Рибка сказала, що нікого проганяти не треба: якщо хтось хоче як слід вивчити будову ракети, то це буде тільки на користь.
Вони розбудили народ, без них не вийшли б посполиті на Юрську гору проганяти зрадника, але чи ми можемо сказати, що писання мніха Йвана поставили нас як рівносильних на один позем з ворогами в царстві науки?