Ще кілька днів тому ладна була душу віддати за один його прихильний погляд …
В останні півста років в Європі чи не найбільший поступ зробила наука про душу.
Баба «сказала», тож її дід нарешті міг віддати богові душу.
У церкві дзвонили до вечірні, і дзвін цей тривожив душу кожного обивателя.
Він дивився на мене своїми добрими ясними очима і хотів щось сказати мені, напевне, щоб заспокоїти мою душу.
Відчай просто-таки сповнив йому душу; можливо, навіть не відчай, а відчуття власної й державної неспроможності.
«Яка мені , — казав , — користь, коли матиму весь світ, душу ж свою згублю».
О, те видовище могло зворушити чию завгодно душу.
— Все на Землі постійно змінюється, бо Земля жива … і має душу.
Ми не помічаємо, що хтось без одежі, бо ми бачимо його сутність, його значення, його дію, спроможності, а люди мають прикритись одежею, аби бачити душу людини хоч трішки, бо інакше бачать тіло, а душі не бачать …