Синоніми до слова Прокляття

Синоніми до слова Прокляття

  1. церк
  2. (той кому висловлюють злі побажання) клятьба
  3. проклін

Приклади використання слова Прокляття

[Василь:] Ні, не хочу я тебе проклинать! Що ж з того прокляття?.

Марко Кропивницький, I, 1958, 197

Я руку подаю земній сім'ї єдиній… А тим, хто пазурі на світ простяг звірині, Хто, в кров обагрений, по кров нову іде, Свинцем розтопленим прокляття хай паде!

Максим Рильський, III, 1961, 64

Багато разів я сварився з батьком, висловлював йому бажання залишити службу і вступити на сцену, але батько загрожував мені прокляттям.

Минуле українського театру, 1953, 20

Раптом вона згадала про прокляття, і страх відбився на її обличчі. — Та плював я на його анафему, — заспокоював Мічурін дружину. — Плював я на нього з усім його синклітом.

Олександр Довженко, I, 1958, 436

Не візьме [юнак] більш рушниці в руки, Страшного списа не вживе… Прокляття шле, безсилий з муки, На панування світове.

Павло Грабовський, I, 1958, 259

Дьяконов чує всі ці прокльони, адресовані тому, хто був його кумиром, і вже й сам не знаходить у своєму спустошеному серці нічого, крім тупого відчаю, зневіри у всьому й прокляття.

Олесь Гончар, II, 1959, 439

Імперіалістична війна викликала у П. Тичини різкий протест і осудження. У вірші «По блакитному степу» поет від молодої селянки-вдови, що втратила чоловіка на фронті, посилає прокляття війні і тим, хто є її винуватцями.

Історія української літератури, II, 1956, 352

Усі старалися серед натовпу зробити собі якнайбільше місця, незважаючи, що друзі душилися, попихаючи один одного з прокляттям на устах.

Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 41

Батий з пагорка стежив за наступом, кусав губи, розгнівано шепотів прокляття.

Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 477

[Марусяк:] Прокляття! Жінко! Не муч мене! Кажи: нам грозить щось?.

Іван Франко, IX, 1952, 332