Один тільки Бергаміно, дотепний і проречистий на красне слово оповідач (хто його не чув, той і ціни не складе), лишився в Вероні, не діставши ні дарунків, ні одпу-стки, і сподівався все-таки, що перепаде йому дещиця не тепер, то в четвер.
Ця зрада була дуже прикра: і Зінько, і його товариші дуже рахували на Кирила, бо був чоловік не дурний, проречистий та сміливий.
Розумний і проречистий на красне слово шляхтич од-повів:
— А цей ваш проречистий тон, оці вимахування жуком?
Аргосцям нічого жалітися На посланця: хоч сивий, та проречистий.