Синоніми до слова Просвіт

Синоніми до слова Просвіт

  1. (між дошками) щілина
  2. прогалинка
  3. проміжок
  4. (утворений світлом) смуга
  5. пляма
  6. просвіток
  7. (вікна) проріз
  8. (між рейками) зазор
  9. (на погонах) …

Приклади використання слова Просвіт

  • Просвітли очі мої , доки не заснув я [ сном ] смертним ;
  • Проте обидва світи , схоплені духом , що з цієї втрати самого себе перейшов до себе , схоплені поняттям , збаламучуються й революціонізуються під впливом розуміння та його поширення , під впливом Просвіт ництва , і царство , поділене й розширене на цього-бічність і потойбічність , повертається в самоусвідо млення , яке тепер , уже як моральність , осягає себе як суть , а сутність — як реальне Я , вже більше не ставить свій світ і основу цього світу зовні від себе , а всьому дає згаснути в собі і як сумління є духом , упевненим у собі .
  • Просвітництво завершує відчуження в цьому царстві , де відчужений дух рятується немов в усвідом ленні тотожного з собою спокою ; просвітництво розладнує йому господарство , яким він там порядкує , запроваджуючи в ньому знаряддя , які належать до цього світу й від яких він не може відмовитися , сказа вши , що вони — не його власність , бо і його свідо мість теж належить до цього світу .
  • Просвіток у хмарах усе збільшувався й збільшувався , аж поки не з'явилося чисте блакитне небо .
  • Просвітництво має цілковиту слушність , коли , характеризуючи Binv стверджує : те , що для віри — абсолютна сутність р буттям її власної свідомості , її власним мисленням чимсь , що витворила сама свідомість .
  • Просвітництво що прагне навчити віру нової мудрості , не сповіщає їй при цьому нічого нового , бо і об' єкт віри є для н ^ - саме цим , тобто чистою сутністю її власної свідомос1 ті , тож ця свідомість не утверджується в об' єкті як утрачена й заперечена , а радше довіряє йому , тобто саме в ньому виявляє себе як цю конкретну свідо мість , або як самоусвідомлення .
  • Просвітництво безпосередньо проголошує : те , що воно назвало чу жим для свідомості , є найвластивішим для неї .
  • Просвітництво , що видає себе за чисте , перетво рює тут те , що для духу є вічним життям і святим ду хом , на реальну минущу річ і загиджує її нікчемним у собі поглядом чуттєвої вірогідності , поглядом , аж ні як не притаманним сповненій поклоніння вірі , тож просвітництво просто зводить на віру наклеп , припи суючи їй цей погляд .
  • Просвітництво вва жає нерозумним і те , коли індивід відмовляється від своєї визначеності бути абсолютно одиничним , від кидати всіх інших і володіти власністю , таки зрікаю-чись власності , бо насправді він тільки доводить , що не вважав свою ізоляцію за щось серйозне і став ви ще від природної необхідності індивідуалізуватись і , в цій абсолютній індивідуалізації буття-для-себе , запе речити , що інші — це те саме , що й він .
  • Просвітництво постає в цій кеп ській подобі , бо саме через відносини зі своїм іншим воно надає собі негативної реальності , або репрезен тує себе як свою протилежність , проте чисте розу міння й чистий намір мають визнати ці відносини , бо вони є їхньою реалізацією .
  • Просвітництво просто збирає перед вірою її власні думки , які були розпоро шені в ній , а вона й не усвідомлювала 'їх ; просвітниц тво тільки нагадує вірі про одну з її модальностеи се ред інших модальностеи , які вона також містить у собі , але , дотримуючись котроїсь однієї , вона забуває про решту .
  • Просвітництво доводить вірі , що воно є чистим розумінням , саме тим , що в певному моменті бачить ціле , а отже , запроваджує протилежний мо мент , який має відносини з ним , і , перетворюючи один момент в інший , витворює негативну сутність обох думок — поняття .
  • Просвіт ництво , власне , тільки нагадує про це вірі , коли та твердо проголошує , що в-собі аболютної сутності пе ребуває по той бік діяльності свідомості .
  • Просвітництво , зі свого боку , теж ізолює реаль ність як сутність , полишену духом , ізолює визначе ність як непохитну скінченність , немов вона — ані момент у духовному процесі самої сутності , ані ні що , ані те , що існує в собі й для себе , а тільки щось зникуще .
  • Просвітництво вкладає головне в намір , у думку і тому робить непотрібним досягнення реальної сво боди від природних цілей ; і навпаки , саме цей внутрі шній елемент є формальним елементом , що має своє здійснення в природних інстинктах , які виправдані вже тим , що вони внутрішні , належать універсально му буттю , природі .