На ньому простоволосий, розхристаний, вимахує пужалном без батога старший брат Микола.
Адвокат закричав пробі, кинув услід останньому розбишаці свою перуку і простоволосий, без плаща й ціпка, подався додому, де склав найдивовижніший у світі заповіт і пережив найдивовижнішу в світі пригоду.
З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур’яни.
Рогволод сутулився перед вічем простоволосий, і сухий квітневий вітер глузував з його сивого чуба.
Взувши чоботи, зірвав з кілочка меча і, як був , — роздягнений, простоволосий , — кинувся з хати.
Простоволосий, бо десь загубив шапку-гетьманку, маленький згорблений, споганілий, він ледве переставляв ноги і, похиливши голову, підстьобуваний батогами кінних охоронців, через силу топтав спій тяжкий, бечслаипий шлях …
За письмовим столом, застеленим вишневим сукном, сидів начміліції, простоволосий і в самому френчі розстебненому.
Розхристаний, простоволосий і босий, він мчав на неосідланому коні, вигукуючи: «Татари, татари !»
Стояв простоволосий, переляканий, а він — Матюха — з наганом у нього перед пикою.
Був простоволосий, бо десь у бою загубив шапку, і вітер куйовдив його рудого задимленого чуба.