Рівно поруч із стовпчиком гостро зрубаним кінцем упав прутик, завмер на мить і похиливсь до сухої землі.
Коли летить та пташка, у дзьобику прутик несе, пурх — і поклала того прутика йому під ноги.
Вона переводила прутик на литку, тоді збігала ним на траву, далі притуляла його до обличчя — і щось таке беззахисне й водночас палке проривалося у сповільнених рухах, що хотілося заспокоїти чи втихомирити її колисанням або пригортанням.
Вона кинула прутик на землю і, вставши, обтрусила траву з пальта.
Він витягнувся перед Петром в тонюсінький прутик, так як, мабуть, не витягався ніколи перед Фрайтагом, ударив обцасами й зголосився до послуху …
Сусіди тихо шептали собі, що Мирон «якесь не таке, як люди»: іде та й розмахує руками, гуторить щось сам до себе, візьме прутик, швякає по повітрі або стинав головки з будяків та ластів' ячого зілля.
Він вже сивий і вкритий зморшками, але величезні ручища по виду здатні зламати іншого молодика наче прутик.
Там, серед голого каміння, виднілася тоненька, як прутик, жива рослинка.