Синоніми до слова Пручатися

Синоніми до слова Пручатися

  1. опинатися
  2. опиратися
  3. (руками й ногами) борсатися
  4. шарпатися
  5. (немовля) корчитися
  6. не підкорятися
  7. протидіяти
  8. упиратися
  9. (чинити опір) огинатися

Приклади використання слова Пручатися

[Кассандра:] Пустіть мене! (Несамовито пручається, далі одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом).

Леся Українка, II, 1951, 277

Вона пручається, плаче, але поліцаї так цупко тримають за руки, що опиратися більше немає сил.

Антон Хижняк, Тамара, 1959, 148

Двері розчинилися навстіж, і Микола Максимович втягнув за комір Мечика, який щосили пручався.

Олесь Донченко, V, 1957, 372

Корови пручалися, нізащо не хотіли йти на волю з тепла.

Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 222

Почав [пан] її словами картати, а дитиночка на руках так і пручається — кричить.

Марко Вовчок, I, 1955, 67

Звернулося [дитя] і впало. Б'є ніжками, дуже пручається і поволеньки синіє.

Василь Стефаник, I, 1949, 95

Брав [вітер] невидимими руками високого журавля і гнув його аж до землі. Журавель пручався, сердито й болісно рипів дерев’яними зубами й не хотів коритися зухвалому вітрові.

Григорій Епік, Тв., 1958, 396

В глибині парку зараз тиша, в повітрі там чується волога, а тут все горить, шумить, пручається гіллям.

Олесь Гончар, Таврія, 1952, 245

Як її одягали, як постригали по хлоп’ячій [по-хлоп'ячому], вона не пручалася, нічого не казала, тільки що плакала.

Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 454

— Це твоя кімната. Перевозь і родину, — мовила Груня. — І не пручайся. Так ми з бабусею вирішили.

Яків Баш, На. дорозі, 1967, 14