Бачив квіти, гриби, земляних жаб і чув довкола пташиний спів.
Біля нього з’юрмляться звуки і запахи — сигнали машин у заторах, говір людей, чадні гази впереміж із запахом свіжої кави і віденської здоби, знайомий голос старенького газетяра: «Свіжа преса» — і пташиний гамір.
Частенько нас убивають уявні недуги — подивишся по телевізору про пташиний грип і починаєш чхати по пташиному: «Кудааак-ааапчхи !
З фонтанами, в яких купаються голуби, маленькими кав’яреньками, ятками букіністів, вуличними пісеньками, тією співучою мовою, що ллється з горла, як пташиний щебет … Де все чуже, а тому ― безтурботне.
— Інша річ — випустити під небо хоч одного справжнього птаха … Так, щоб він прожив пташиний вік, залишив потомство й склав кістки десь під мохом.
Бачите, он дрозди — ранками тут справжній пташиний концерт.
Тоді Джек сідав поруч неї і тішився її безтурботною дзвінкою, як пташиний щебет, балаканиною, її лагідними словами.
Сонце лоскотало крони дерев, у яких все голосніше лунав пташиний хор.
І доки батько добіг до місця погрому — весь пташиний крилатий рід вже замертво лежав на скелях.
Там ці нещасні мусили добувати гуано — пташиний послід, що нагромадився у величезній кількості на цих островах, звідки вивозився для угноєння виснажених земель Європи.