Я з радістю схопив цей батіг (пам’ятаю й зараз ледь криве його пужално, гладко відполіроване долонею власника) і закричав, не тямлячи себе : — Дядько Хома приїхав !
Коли ж йому уривався терпець, то брав пужално і лупцював Миколу:
— метнувся дядько Себастіян до лави, правицею вхопив пужално, а воно обізвалось співом.
Погонич якось задивився й не доглядів, як машина смикнула батіг з його рук, підвернула під себе, й знову об пужално коси поскліпувалися.
Чиясь же рука тримала пужално того батога, якщо саме ним, а не чимось іншим Макферсону було завдано тілесних ушкоджень.
Біля коней, що вихваляють чорні білозубі цигани, поважно ходять дядьки з виглядом знавців і цьвохкають батіжками, що тримають за пужално, їх жилаві й натруджені руки, руки степових богатирів.
Розуміється, мені після цього нічого не лишалося, як тільки схопити в руку , — я вже не знаю : — револьвера, дрюка чи звичайне собі пужално і бити.
Різун в твою-ма, хоч, щоб розбив на твоїй голові оце пужално до цурупалка?
Сидів, виставивши коліна, тримаючи в руці пужално довгого шкуратяного нагая, тонкий кінець якого лежав на підлозі скручений, наче змія.
— Коли так , — обізвався Явтух , — я піду собі пужално виріжу.