Мартин Пушкар, Степан Подобайло, Іван Нечипо ренко.
Бідні тягнули в один бік, а багатші - Пушкар, Колупай — у другий.
З наказу найсвітлішого князя між нами була уряджена старшина: суддя, писар, хорунжі, пушкар, довбиш та курінні отамани.
Першим простував осавул і ніс бунчук, за ним, широко та міцно ступаючи, з полковницькою булавою в руках ішов кремезний полковник Мартин Пушкар, за ним простувала полкова та сотенна старшина.
На чолі руху станув Мартин Пушкар, полтавський полковник з часів Хмельницького, кандидат на гетьманську булаву, людина з невеликою освітою, але дуже амбітна.
Ймовірно, Пушкар і оточені з усіх боків зрозуміли: тепер вони змушені схилитися до миру і пообіцяли його.
Хтось засміявся якось недоречно Мартен Пушкар бровою ворухнув : — Вчинили ви, сказати б, нестатечно.
Тому Пушкар, хоча і не втрачав своїх послів, які одержували в російській столиці багаті подарунки і соболя, отримував від Москви вмовляння не воювати з законним гетьманом.
Полтавський полковник — Мартин Пушкар підняв повстання проти свого Гетьмана, проти України, коли довідався, що Б. Хмельницький веде незалежну політику від Москви і вже підписав союз зі Швецією, іншими країнами проти Москви і Польщі.
Пушкар Северин Наливайко, будучи у війську Острозького, брав участь у розгромі війська гетмана К. Косинського під П’яткою, де українці жорстоко громили українців.