Торжество і біль, задих і піднесеність — все це наповнювало Володимира, але по-своєму і знесилювало.
Ми вже далеко відійшли від тих часів, коли домінували Вордсвортова скромність * в їжі й піднесеність у думках.
Естетика величі є піднесеність якогось душевного елемента над рештою, запанування його над рештою, активна боротьба з нею, отже, рух, прагнення.
Проте сама свідомість неспроможна поєднати ці дві думки: одного разу вона визнає свою свободу як піднесеність над усією плутаниною і всією випадко вістю буття, а другого разу визнає, що відкотилась до несуттевості і блукає там.
Під його спокійною врівноваженістю вгадувалась рішучість, навіть піднесеність, і це позбавляло її останніх сил.
Воно має дати нам оцю піднесеність і радість душі, її поживу на будні.
Романтична піднесеність «Векші» цілком доречна і має своє пояснення.
Етимологи вважали, що колись воно, певно, вміщалося на одному пагорбі, тоді його так і назвали через піднесеність над рівниною.
І через ту надзвичайно святкову піднесеність, через те, що навкруги буяла така радість, співи та сміх, і дід Гурмаза здався нам звичайною собі людиною.
Фраза, що вирвалася у Шевчука, наполохала радісну піднесеність, погасила спалах енергії.